Озброєні та небезпечні — це проект-платформа, що об’єднує групу художниць та художників, режисерок та режисерів, які працюють на перетині сучасного мистецтва та експериментального кіно. Микола Рідний ініціював проект у формі серіалу, після створення власних епізодів запросивши до співпраці інших авторок та авторів. Цей колаж присвячений темі мілітаризації суспільства, що стосується кожного та, зокрема, ставленню молоді до насилля та зброї. Проект спрямований на зображення крихкого становища українського суспільства, що зазнає зовнішнє військове втручання на сході та активність ультраправих рухів всередині країни.

Сплески насилля в публічному просторі за останні кілька років збільшилися в багато разів. Поряд зі зростанням меркантильних кримінальних актів, зростає агресія на ґрунті нетерпимості до національних, расових, гендерних та релігійних відмінностей людини. Зафіксовано регулярні брутальні напади ультраправих на ромські табори, на акції на підтримку ЛГБТК+, на художні заходи та на політичні події ліво-ліберального напрямку. Бажаючи захиститись від агресії Російської Федерації, українське суспільство часто не помічає, а певна його частина навіть підтримує неприпустимі дії правих активістів. Це відбувається на фоні укріплення традиційних цінностей, що культивуються чинною владою та вкорінюються на побутовому рівні. Патріотичному вихованню дітей, що впроваджується у поєднанні з культом сили та зброї, присвячується багато уваги як в школах, так і в спеціальних спортивних таборах. На цьому тлі проблема побутового насилля, жертвами якого стають жінки та діти, залишається практично непоміченою.

Центральною темою постає існування людини, що прагне власної та суспільної емансипації в агресивному консервативному середовищі. Значна частина українського населення все ще слідкує за подіями навколо через телевізор. Молоді люді оточені активістськими матеріалами відео-блогів на маленькому екрані смартфону та патріотичним кіно на великому. Чим далі ці медіа обумовлюють суспільний світогляд, тим більше зміщується та звужується причинно-наслідковий зв'язок між життям на вулиці та на екранах. Подібний контекст спонукає авторів та авторок вдаватися до між-медійних художніх висловлювань. Останні, у свою чергу, привласнюють такі форми рухомого зображення, як ігрове та неігрове, документальне кіно, телевізійний репортаж, відеоблог чи архівні відео-матеріали, виходячи за межі оригінальних джерел.